В англійській та французькій мовах вольфрам називається tungsten (від швед. tung sten – «важкий камінь»). В 1781 знаменитий шведський хімік Карл Шееле, обробляючи азотною кислотою мінерал, пізніше названий його ім'ям – шеєліт, отримав жовтий "важкий камінь" (тріоксид вольфраму WO₃).

Де використовується вольфрам у побуті?

З металевого вольфраму виготовляють також нагрівачі для електричних печей, що витримують температури до 3000°C. Металевий вольфрам застосовується для антикатодів рентгенівських трубок, для різних деталей електровакуумної апаратури, для радіоприладів, випрямлячів струму та. т.д.

Чим небезпечний вольфрам для людини?

Вольфрам сам собою шкідливий для людського організму. Однак надмірна дія вольфраму сполук, таких як карбідний пил вольфраму, оксид вольфраму та вольфрам протягом тривалого часу може призвести до респіраторних захворювань, таких як астма та дисфункція шлунково-кишкового тракту.