Я дихала дуже тихо, боячись порушити мамине щастя. Саме тоді я засвоїла одну просту істину: я – перешкода маминому щастю. Це були три роки маминого щастя, наша маленька сім'я: мама, тато та я.
Як правильно мамино чи мамино?
Морфологічні та синтаксичні властивості
| відмінок | од. год. |
|---|---|
| пор. нар. | |
| Їм. | мамино |
| Р. | мамина, маминого |
| Д. | мамину, маминому |
Як пишеться слово мамине?
мамине – прикметник, називний п., порівн. p., од. ч. Збережена копія